Донеччина. Десь неподалік гримить фронт, а покоцаною посадкою бігають один за одним дядьки з пейнтбольними рушницями.

Небо на цій ділянці фронту гуде від дронів і снарядів. Дорогою ховалися під дерева, поки наші підрозділи зі своїх позицій намагалися зі стрілецької зброї збити ворожий БПЛА.

Усім відома армійська приказка: «піт арти береже кров піхоти». У реаліях нашої війни можна сміливо додати сюди і піт операторів БПАК.

Миколі з позивним «Фрост» — 24 роки. Він — командир артилерійського підрозділу в лавах 43-ї окремої механізованої бригади.

Вихід Маріупольського гарнізону з «Азовсталі» активно висвітлювали пропагандистські канали країни-агресорки. Посіпаки путіна так і бажали почути від українських оборонців слова розпачу або хоча б прохання пощади. Проте — отримали інше...

Світлана командує одним з підрозділів 22-ї окремої механізованої бригади. Кореспонденту АрміяInform вона розповіла про свій військовий шлях від солдата до офіцера, а також про те, що нині воюють її чоловік і син.